Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці — день, коли Марія заснула, а її тіло одразу з душею було взяте Ісусом Христом до неба. Немає історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.

Церковний рік не тільки багатий на різні Богородичні свята, але він також ними починається і завершується. Його відкриває свято Різдво Пресвятої Богородиці, а завершує її славне Успіння, що в наших літургійних книгах має таку величну назву: «Успіння Пресвятої славної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії». Основу свята Успіння творять священна традиція Церкви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра Церкви та одностайна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства.

Мова йде про кілька тисячах гектарів землі.

Католікос-патріарх Грузії Ілля II виступив з ініціативою передати землі, що знаходяться у веденні Православної церкви, населенню і побудувати на них спеціальні села.

"Грузинська церква в своєму розпорядженні має кілька тисяч гектарів землі. Я готовий подарувати всі ці землі людям, які створять там села XXI століття. Про це я не раз говорив з президентом і членами уряду, і з їх боку є готовність надати даній ініціативі усіляке сприяння", – заявив Ілля II в неділю на проповіді в кафедральному соборі Святої Трійці в Тбілісі.

Команда дослідників з Середземноморської середньовічної археологічної лабораторії при французькому Національному центрі наукових досліджень (CNRS) і Університеті Провансу відправилася до Вірменії. Експедиція археологів продовжиться з 4 по 18 вересня. Учені збираються вивчити руїни ранньохристиянської Ереруйкської базиліки, побудованої приблизно в V-VI століттях. Вона знаходиться на північному заході країни, недалеко від кордону з Туреччиною. Колись тут розташовувався процвітаючий вірменський християнський центр. Він до цих пір мало вивчений, і археологи сподіваються зібрати нові дані про його історію.

Високопоставлений представник Ватикану, співробітник Папського інституту зарубіжних представництв священик П'єро Геддо призвав європейських християн народжувати більше дітей, щоб не допустити ісламізації Європи, повідомляє Благовест-Инфо.

Геддо звинуватив християн в тому, що вони створюють "релігійний вакуум, який заповнюється ісламом". Він заявив, що чисельність корінного населення Італії щорічно скорочується на 12-13 тисяч. При цьому народжуваність в середовищі іммігрантів, більше половини яких складають мусульмани, неухильно росте.

25 липня 2010 р. завершилася перша частина програми візиту Московського Патріарха Кирила до України – поїздки по регіонах. Предстоятель РПЦ прибув до Києва.

Звичайно ж підсумки візиту підводити рано, але деякі важливі моменти вже можна констатувати.

Наприклад – невідповідність очікуваної та реальної участі віруючих в патріарших богослужіннях. Напередодні приїзду до Одеси організатори заявляли мало не про 200 тисяч паломників, що очікуються. На ділі ж на освячення Спасо-Преображенського собору прийшло від 3 (за скромними підрахунками) до 6 (за щедрими) тисяч чоловік. І це при тому, що охороняти візит було звезено 4 тисячі міліціонерів, а новозбудований собор може вміщати понад 10 тисяч чоловік.

Те ж саме відбулося в Дніпропетровську. На недільну патріаршу Літургію очікувалося від 40 до 80 тис. чоловік. У реальності ж їх було, за різними підрахунками, від 3,5 до 10 тисяч. І це при тому, що мерія міста організувала безкоштовне підвезення людей до місця служби, і вона була широко розрекламована.

Примітно й те, що якщо минулого року офіційний сайт РПЦ давав конкретні цифри кількості учасників служб, то тепер він обмежується узагальненими виразами «багато тисяч». Звичайно, для повсякденних богослужінь цифри в 3-5 тисяч чоловік – це багато. Але для візиту Московського Патріарха, підготовка до якого велася мало не з минулого року, який дуже широко був розрекламований, присутність такої кількості прихожан в містах з мільйонним населенням, в регіонах, де Московський Патріархат домінує – результат більш ніж скромний.

Розділення Українського Православ’я — одна з найхворобливіших проблем і без того хворого українського суспільства. «Оглядач» звернувся до прес-секретаря Київського Патріархату, єпископа Євстратія (Зорі) з проханням прояснити для читачів положення, яке склалося в Українському Православ’ї.

- Владико, нещодавно, під час візиту до Москви, Вселенський патріарх Варфоломій закликав українських православних до єднання із «канонічною Церквою», назвавши українські православні конфесії «схизматами». З історичного досвіду українські православні знають, що подібні заяви церковних діячів можуть мати наслідком порушення громадянського миру в країні і навіть релігійні гоніння, хоча у XXI столітті таке собі уявити важко. Як Київський Патріархат оцінює можливі наслідки таких заяв для українського суспільства і українського православ’я?

- Україні, як молодій державі, не вистачає досвіду надання тверезих оцінок заявам державних, громадських і релігійних діячів. Ми тривалий час були бездержавним народом, і сьогодні у нашому суспільстві панує певний комплекс меншовартості, який змушує нас час від часу оглядатися на чужу позицію. На моє глибоке переконання, Україна повинна навчитися цінувати сама себе. Ми маємо величезну територію, ми маємо величну і древню історію, глибоку і яскраву культуру, і так само глибоко вкорінену християнську традицію, якій уже понад 1000 років. Наша тимчасова економічна слабкість не є приводом шукати у Європі чи у Росії вчителів, які навчать нас жити краще.

Протягом багатьох століть головною національною ідеєю українців була державність. Ця ідея здійснилася — Україна стала суверенною державою. А здійснення будь-якої ідеї породжує пошуки ідеї нової. Ми, українці, за великим рахунком, не знаємо, що далі робити із цією незалежністю і суверенітетом, як далі розбудовувати своє життя у найширшому значенні цього слова…

- Відсутня концепція розбудови суспільства і держави, Ви маєте на увазі?

- Саме так! Треба усвідомити, яким повинен бути державний устрій, система державної влади, адміністративна система, економічні відносини… І в цьому ряді питань проблема Церкви є однією з головних. З одногу боку є конституційна норма, згідно якої Церква є відділеною від держави. Але ж Церква не є сьогодні відділеною від суспільства. Проблеми суспільства відображаються на державі й на Церкві: розділене суспільство — розділена держава, розділена й Церква.

Ми, керівники християнських Церков України, вважаємо своїм громадянським обов’язком висловити рішучу незгоду з діями учасників інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію та перешкоджання діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Багато свідомих громадян, в тому числі і віруючих людей, які складають переважну більшість населення України, виступають проти намагання окремих представників менеджменту медіа-бізнесу порушувати їх право на безпечний інформаційний простір. Ми переконані, що питання захисту суспільної моралі має вирішуватись на державному рівні, оскільки це є загальноприйнятою практикою розвинених демократичних країн.

Пропаганда війни, національної та релігійної ворожнечі, культу жорстокості та насильства, засилля порнографії – це ті реальні загрози, які постають сьогодні перед нашим суспільством. Батьки та матері занепокоєні долею власних дітей, їх психічним та емоційним здоров'ям, коли спостерігають засилля розпусти, жорстокості та насильства у медіа-просторі, включаючи телепрограми, рекламні ролики, біл-борди та мобільний контент.